Порівняльний аналіз: Regulation (EU) 305/2011 та Regulation (EU) 2024/3110

Вступ

Будівельний сектор відіграє центральну роль у відбудові України. Від того, як регулюється обіг будівельної продукції, залежить безпека споруд, масштаби відходів та конкурентоспроможність виробників на європейському ринку.

Масштаби руйнувань створюють безпрецедентне навантаження на галузь. За оцінками KSE, у 2024 році, пошкоджено або зруйновано понад 236 тис. житлових будівель, тисячі освітніх, медичних та культурних об’єктів (джерело). За даними Світового банку (RDNA4), загалом постраждало близько 13% житлового фонду країни, що охоплює понад 2,5 млн домогосподарств (джерело). Це означає сотні тисяч споруд різного призначення і довгостроковий попит на будівельні матеріали та послуги.

Крім того, будівельна галузь належить до найбільш ресурсомістких. У Європейському Союзі вона генерує понад третину відходів і до 12% національних викидів СО₂ у процесі виробництва та будівництва, а також значну частку викидів і енергоспоживання на етапі експлуатації будівель. Такі показники роблять питання регулювання будівельної продукції критично важливим.

У цьому контексті ключову роль відіграє CPR (Construction Products Regulation) — основний регламент ЄС, що визначає правила введення будівельної продукції на ринок. Він встановлює єдині вимоги до декларування експлуатаційних характеристик та запроваджує маркування «СЄ» (Conformité Européenne, Regulation - 765/2008 - EN - EUR-Lex), яке гарантує вільний обіг продукції у країнах ЄС без додаткових національних випробувань чи сертифікацій. Це означає, що продукція пройшла необхідні перевірки, а виробник несе відповідальність за достовірність декларації. Вимоги CPR також стосуються кінцевих результатів: будівлі та споруди мають бути безпечними для людей, тварин і майна та не завдавати шкоди довкіллю, а їхні експлуатаційні характеристики безпосередньо залежать від якості використаних матеріалів.

Оскільки Україна розпочала переговори про вступ до ЄС у 2024 році, вона має поступово узгоджувати своє законодавство з європейським, зокрема у сфері технічного регулювання будівельної продукції. Гармонізація правил є необхідною умовою не лише для виконання зобов’язань у межах переговорного процесу, а й для того, щоб українські виробники могли конкурувати та продавати свою продукцію на ринку ЄС.

У 2020 році Україна імплементувала положення Регламенту (EU) № 305/2011, відомого як CPR/2011 (Construction Products Regulation), ухваливши Закон «Про надання будівельної продукції на ринку» та низку постанов Кабінету Міністрів у 2021–2023 роках.

У 2025 році в ЄС набув чинності новий Регламент (EU) 2024/3110, або CPR/2024, який поступово замінює попередній. Він розширює вимоги: робить обов’язковою оцінку екологічних характеристик, запроваджує цифровий паспорт продукції (Digital Product Passport) для прозорого обігу даних, посилює механізми простежуваності та створює умови для повторного використання матеріалів.

Цей аналітичний документ порівнює ключові положення CPR/2011 та CPR/2024, пояснює причини змін у ЄС і розглядає їхні наслідки для українського законодавства та ринку.

Огляд CPR/2011 та причини оновлення

CPR/2011 (Regulation (EU) 305/2011, https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2011/305/oj/eng)

Регламент (EU) № 305/2011 (CPR/2011) було ухвалено для усунення технічних бар’єрів у торгівлі будівельною продукцією та забезпечення функціонування єдиного ринку ЄС. Він визначав єдині правила декларування експлуатаційних характеристик продукції, що дозволило спростити її обіг між країнами-членами.

У розумінні CPR/2011 будівельною продукцією є будь-який виріб або комплект, що виробляється та вводиться в обіг для постійного використання в будівлі або споруді або їхніх частинах, і характеристики якого впливають на характеристики цих будівель або споруд щодо основних вимог.

Регламент визначає сім основних вимог яким мають відповідати будівлі та споруди:

Механічна стійкість та міцність
Пожежна безпека
Гігієна, здоров'я та навколишнє середовище
Безпека та доступність у використанні
Захист від шуму
Економія енергії та збереження тепла
Стале використання природних ресурсів.

При цьому продукція не має забезпечувати відповідність всім семи вимогам одночасно, а задовольняти хоча б одну з них.

CPR/2011 передбачає чотири основні інструменти досягнення поставленої мети:

Система гармонізованих технічних специфікацій.
Узгоджена система оцінки та перевірки стабільності характеристик.
Система нотифікованих органів з оцінки відповідності.
Маркування “CЄ”(Conformité Européenne).

Основні вимоги будівельної продукції визначені в гармонізованих технічних специфікаціях (hTS, harmonized technical specifications):

гармонізовані стандарти (hEN), або
європейські документи оцінки (EAD, European Assessment Document, https://www.eota.eu/what-ead).

Як правило, гармонізовані європейські стандарти (hEN) використовуються для традиційної будівельної продукції, а європейські документи оцінки (EAD) для інноваційних виробів. Обидва типи документів визначають методи оцінки експлуатаційних характеристик будівельної продукції.

На підставі вимог цих технічних специфікацій виробник повинен задекларувати основні експлуатаційні характеристики конкретної продукції при її розміщенні на ринку.

Гармонізовані технічні специфікації визначають перелік характеристик продукту, метод оцінки або випробування, процедури оцінки відповідності, а саме завдання, які повинні виконувати виробник та нотифікований орган (тобто систему оцінки ефективності та перевірки стабільності) та рекомендації щодо маркування “СЄ” та етикетування.

Виконання визначеного в технічних специфікаціях «переліку вимог» є підставою для складання декларації про експлуатаційні характеристики та маркування “CЄ”. Виробник, складаючи свою декларацію, бере на себе відповідальність за відповідність будівельної продукції заявленим характеристикам. Нанесення маркування відбувається після складання декларації і фактично підтверджує, що виробник суворо дотримується всіх відповідних процедур і декларація є точною і надійною. Окрім того, виробник також повинен:

зберігати документацію протягом 10 років
забезпечувати стабільність виробництва
контролювати продукт на ринку
забезпечувати ідентифікацію продукту
вказати контактну інформацію на продукті
надавати інструкції та інформацію з безпеки відповідними мовами
вживати коригувальних заходів у разі необхідності
співпрацювати з національними органами влади на їх запит.

Згідно з CPR/2011 будівельна продукція з відповідним маркуванням вільно продається на ринку ЄС без додаткових національних випробувань або сертифікації.

При цьому регламент не передбачає наявність єдиної бази декларацій. Декларації розміщуються на вебсайтах виробників, що ускладнює їх пошук і доступ для зацікавлених сторін. Пошук займає багато часу, а технічна інформація може надаватись за окремим запитом.

Одночасно CPR/2011 запровадив підхід «ланцюга відповідальності», що призвело до більшої юридичної відповідальності за дотримання вимог імпортерами і дистриб’юторами. Для дотримання вимог CPR/2011 імпортери і дистриб’ютори повинні:

переконатися, що виробник зробив все необхідне для дотримання вимог CPR/2011
забезпечити, щоб виробник зробив продукт ідентифікованим та надав контактні дані виробників/імпортерів/дистриб’юторів
контролювати виріб на ринку
вживати коригувальних заходів у разі необхідності
зберігати документацію протягом 10 років
співпрацювати з національними органами влади на їх запит
забезпечити наявність інструкцій та інформації мовою, що відповідає вимогам конкретного ринку
забезпечити, щоб продукти зберігалися або переміщувалися в таких умовах, які не змінюють відповідність продуктів.

Якщо імпортер або дистриб’ютор розміщує продукцію на ринку під своєю торговою назвою або модифікує продукт, він набуває всіх обов’язків виробника.

Отже ключові вимоги, визначені CPR/2011:

Орієнтація на подолання технічних бар'єрів у торгівлі.
Встановлення для всіх держав-членів ЄС єдиних методів оцінки або випробувань, процедур оцінки відповідності, системи оцінки ефективності та перевірки стабільності показників, вимог щодо маркування та етикетування.
Визначення семи основних вимог яким мають відповідати будівлі або споруди (вперше до основних вимог включено вимогу щодо сталого використання природних ресурсів).
Встановлення обов’язковості декларування експлуатаційних характеристик.
Визначено відповідальність виробників, експортерів, дистриб’юторів безпечність продукції та достовірність інформації про неї.

Попри успіх у створенні єдиного ринку, CPR/2011 виявив низку обмежень.

Основні прогалини CPR/2011:

Інертність системи стандартизації, що призвело до маніпулювання і визначення додаткових технічних вимог до будівельної продукції на національних рівнях.
Складність пошуку декларацій про експлуатаційні характеристики будпродукції, як наслідок закритість інформації для більшості споживачів
Відсутність єдиного механізму отримання додаткової інформації та оскарження неправдивої інформації, що практично унеможливлює відстеження походження та шляху продуктів (сировини, окремих компонентів) у ланцюгу постачання
Відсутність механізмів, що забезпечують повторне використання будпродукції.
Слабкий ринковий нагляд.

Поштовхом для початку роботи над оновленням CPR послужила нова промислова стратегія, що визначила будівельну екосистему як одну з 14 пріоритетних європейських екосистем та окреслила нові заходи для прискорення зеленого та цифрового переходів.

Наразі будівельний сектор утворює понад третину загального обсягу відходів у ЄС (переважно це відходи будівництва та демонтажу). Крім того, викиди СО₂, що виникають внаслідок видобутку сировини, виробництва будівельної продукції, будівництва та реконструкції будівель/споруд, становлять близько 5–12% від загального обсягу національних викидів СО₂. Експлуатація будівель та споруд та передбачена планована діяльність разом потребують 40% кінцевого споживання енергії та утворюють близько 36 % викидів СО₂ в ЄС.

CPR/2011 не передбачав можливості визначати екологічні, функціональні та безпекові вимоги до будівельної продукції, що перешкоджають вирішенню питань, не пов'язаних з експлуатаційними характеристиками. Для стимулювання попиту на низьковуглецеві та вуглецево-накопичувальні будпродукцію необхідна узгоджена та прозора інформація про кліматичні, екологічні та стійкі характеристики. Крім того, цифрова інформація про будівельну продукцію, на сьогодні, є недостатньо доступною для досягнення цілей кругового дизайну та сталого розвитку, а також для розміщення інформації, що вимагається іншими регламентами і директивами (наприклад, Директива про енергетичну ефективність будівель або Регламент про екодизайн для стійких продуктів).

Оновлене регулювання мало забезпечити перехід до сталої та більш кругової економіки.

Зниження викидів СО₂ від будівель та споруд і зменшення загальної кількості будівельних відходів можливе завдяки підвищенню ефективності використання будпродукції та проєктуванню будівель та споруд з урахуванням довговічності та можливості демонтажу. Своєю чергою для реалізації цілей зеленого переходу проєктувальники, будівельники та інші зацікавлені сторони повинні мати можливість легко переконатися чи забезпечує будівельна продукція перехід до цілей сталого розвитку. Таким чином, виникла потреба у застосуванні цифрових методів, що сприяють доступності та простежуваності інформації щодо екологічної ефективності та сталості протягом усього життєвого циклу продукції. Застосування цифрових методів повинно надати можливість відстежувати походження та шлях продукції у ланцюгу постачання, а також забезпечити доступність інформації для кінцевих споживачів, органів контролю, виробників і постачальників.

Також, протягом дії CPR/2011, стали очевидними проблеми стандартизації та незадовільний ринковий нагляд. Процес стандартизації, що є основою CPR, працює неефективно. В останні роки проєкти гармонізованих стандартів, розроблені Європейськими організаціями зі стандартизації, рідко цитувалися в Офіційному журналі (OJEU), головним чином через правові недоліки. Відсутність посилань на сучасні гармонізовані стандарти для будпродукції є ключовим фактором, що підриває безперебійне функціонування єдиного ринку, створюючи торговельні бар'єри, додаткові витрати та адміністративне навантаження на економічних операторів. Застарілі гармонізовані стандарти також не завжди були актуальні для ринку. Частково така ситуація призвела до встановлення додаткових національних вимог та маркувань для будпродукції, що призвело до зайвих бар'єрів, послаблення внутрішнього ринку, а також створило правову невизначеність для виробників, підрядників та архітекторів.

Таким чином, глобальною метою оновлення CPR є покращення функціонування внутрішнього ринку будпродукції, спрощення правової бази, посилення нагляду, а також забезпечення зеленого переходу та цифрової трансформації. Екологічно стійкі продукти мають стати нормою та сприяти розвитку кругових бізнес-моделей.

Огляд CPR/2024

CPR/2024 (Regulation (EU) 2024/3110, https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/3110/oj/eng)

Метою CPR/2024 є комплексна модернізація регулювання спрямованого на постачання та реалізацію будівельної продукції на ринку, з більшим акцентом на екологічну стійкість, цифровізацію та підвищення прозорості. Він створює спільну правову базу для вільного обігу будівельних виробів у ЄС та забезпечує однозначність, надійність та прозорість інформації про будівельну продукцію для більш безпечного, сталого та конкурентоспроможного будівельного сектору.

CPR/2024 уточнює і розширює поняття будівельної продукції. До будівельної продукції, згідно з CPR/2024, тепер відноситься будь-який сформований або безформний фізичний предмет, включаючи вироби, надруковані за допомогою 3D-друку, або комплект, що розміщується на ринку, у тому числі шляхом постачання на будівельний майданчик, для постійного застосування в будівлях/спорудах або їх частинах. Крім того, будь-яка поставка продукції для розповсюдження чи використання в комерційній діяльності — незалежно від того, продається вона, надається безкоштовно чи входить до складу послуги, — підпадає під дію CPR/2024.

У сферу застосування CPR/2024 входить також використана продукція, якщо вона вводиться в обіг після першого циклу використання в будівлях і спорудах. При цьому, використана будівельна продукція підпадає під зобов’язання CPR лише в тому випадку, якщо гармонізовані технічні специфікації для неї встановлюють можливість повторного використання.

Для використаної будпродукції, що походить з ЄС, зобов’язання застосовуються лише в тому випадку, якщо застосовується гармонізована технічна специфікація. Якщо це не так, економічний оператор, який розміщує продукцію на ринку, може вирішити чи розглядати її як новий виріб, дотримуючись вимог CPR/2024. Продукція, що повторно використовується в тій самій будівлі чи споруді, де вона була спочатку встановлена, не потребує нової оцінки відповідно до CPR, якщо не відбувається передача права власності на неї. Вживана будівельна продукція, що надходить на європейський ринок з третьої країни, повинна розглядатися як нова, якщо гармонізовані технічні специфікації не містять чітких правил щодо її повторного використання. Крім того відновлена продукція, тобто вироби, які після демонтажу були певним чином перероблені з метою зміни їх експлуатаційних характеристик, також розглядається як нова.

CPR/2024 оновлює основні вимоги, яким мають відповідати будівлі чи споруди, тепер їх вісім:

Механічна стійкість та міцність
Пожежна безпека
Захист від несприятливого впливу будівель/споруд на гігієну та здоров'я
Безпека та доступність у використанні
Захист від шуму
Економія енергії та збереження тепла
Викиди від будівель та споруд в навколишнє середовище
Стале використання природних ресурсів.

CPR/2024 робить значний акцент на екологічній стійкості. Виробники будівельної продукції повинні заявляти заздалегідь визначені екологічні характеристики своїх виробів. Для цього характеристики, які необхідно показувати для кожної групи продукції, будуть визначені в гармонізованих технічних специфікаціях. Передбачається, що основні екологічні характеристики включають широкий спектр показників і характеристик визначених у стандарті EN 15804 «Сталість будівельних об’єктів. Екологічні декларації продукції. Основні правила для категорії будівельної продукції». Першими характеристиками, які повинні бути обов’язково оцінені і задекларовані будуть ті, що стосуються потенціалу впливу на глобальне потепління. Поступово необхідно буде декларувати і інші показники, зокрема такі як виснаження озонового шару, потенціал кислотності тощо.

CPR/2024 визначає новий механізм встановлення гармонізованих вимог до будівельної продукції. Крім гармонізованих стандартів (hEN) та європейських документів з оцінки (EAD) також можуть прийматися імплементаційні акти та делеговані акти. Ці документи разом формуватимуть «поле» гармонізованих технічних специфікацій (hTS). Якщо продукція підпадатиме хоч під одну з технічних специфікацій, то її дотримання стане обов’язковим для підтвердження відповідності. Важливим є те, що делеговані акти можуть доповнювати або змінювати певні аспекти регламенту, зокрема ними можна встановлювати вимоги до продукції, правила надання загальної інформації про неї, інструкції з використання та інформацію з безпеки, або визначати систему оцінки та перевірки.

Нововведенням є цифровий паспорт продукції. CPR/2024 підтримує цифровізацію всього будівельного сектору і встановлює обов’язок створення цифрового паспорта продукції: DPP – Digital Product Passport. Передбачається, що цифровий паспорт буде формуватися через спеціальну систему в якій міститиметься вичерпна цифрова інформація про продукцію. У контексті CPR/2024, Digital Product Passport – це цифровий запис, що містить детальну інформацію про продукцію і повинен регулярно оновлюватись.

Виробники відповідатимуть за збір інформації в цифровому форматі та забезпечення достовірності, точності та актуальності інформації в цифровому паспорті. Вони також повинні пов’язати інформацію з носієм даних, наприклад, QR-кодом, нанесеним на будівельну продукцію або упаковку. Доступ до інформації в цифровому паспорті забезпечуватиметься протягом щонайменше 25 років після продажу останньої продукції цього типу.

Цифровий паспорт включатиме:

декларацію про експлуатаційні характеристики та відповідність вимогам
екологічну декларацію
загальна інформація про продукт
інструкції з використання та інформацію з безпеки,
технічну документацію,
екологічне маркування (за потреби)
унікальні ідентифікатори продукції, операторів та об'єктів.
носії даних про ключові деталі
будь-яка інша документація (наприклад, декларація про відповідність згідно з регламентом щодо машин або інформація про речовини, необхідна згідно з REACH).

Порівняно з CPR/2011, у системах оцінки та верифікації також відбулися зміни. Нове регулювання запроваджує систему, спрямовану на визначення основних екологічних характеристик (Система 3+). У цій системі виробник відповідатиме за збір даних та оцінку ефективності щодо заздалегідь визначених основних екологічних характеристик, а уповноважений орган перевірятиме точність розрахунків та використаних методів.

Виробник повинен оцінити екологічну стійкість продукції протягом усього її життєвого циклу (придбання сировини, виробництво, використання та утилізацію або переробку після закінчення терміну експлуатації).

Крім вищезазначених оновлень у CPR/2024 відбулась інтеграція додаткових економічних операторів – тепер відповідальність покладається на постачальників послуг виконання замовлень та операторів онлайн-майданчиків, також запроваджено офіційний механізм подання скарг для економічних операторів та споживачів, щоб вони могли повідомляти про свої занепокоєння щодо будівельної продукції.

Варто зазначити, що нові вимоги не стали обов’язковими для всіх категорій будівельної продукції одночасно з 18 грудня 2024 року. Їхнє впровадження відбуватиметься поступово, щоб дати підприємствам час на адаптацію.

Нижче наведено план переходу:

Дата набрання чинності: 7 січня 2025 року. З цієї дати CPR/2024 юридично є обов’язковим для всіх держав-членів ЄС.
Дата застосування: регламент починає застосовуватися з 8 січня 2026 року. При цьому, кожна група будівельної продукції, яка підпадає під дію гармонізованого стандарту, буде поступово переходити на CPR/2024 після опублікування відповідної гармонізованої технічної специфікації (hTS), що охоплює ці продукти, відповідно до нового регламенту.
З 9 січня 2036 року Європейські технічні оцінки (ETA) та сертифікати, що підтверджують відповідність критеріям експлуатаційних характеристик, визначеним у EAD за CPR/2011, втратять чинність.
Повне скасування CPR/2011: з 8 січня 2040 року.

Ключові принципи CPR/2024

Перегляд CPR був спрямований не лише на усунення юридичних прогалин, а й на інтеграцію сучасних підходів до управління даними та ресурсами. Серед ключових принципів, на яких зосереджене нове регулювання, — прозорість, простежуваність, екологічна стійкість і повторне використання. У CPR/2024 ці принципи набули конкретних механізмів реалізації, які визначають нові правила обігу будівельної продукції.

Прозорість: оцінка рівня доступності інформації про будівельні продукти для кінцевих споживачів, органів контролю, виробників і постачальників.

CPR акцентує увагу на прозорості і доступності інформації для кінцевих споживачів, органів контролю, виробників і постачальників в усьому ланцюжку створення вартості будпродукції. Регламент вперше передбачає формування єдиної електронної бази декларацій і створення паспортів продукції. Завдяки цифровізації даних про продукцію та її характеристики всі зацікавлені сторони матимуть доступ до інформації починаючи зі виготовлення окремого компоненту продукції і завершуючи рекомендаціями по експлуатації всього виробу. Наприклад, вікно складається з таких окремих компонентів таких як скло, профіль, ущільнювач, фурнітура, які є як окремою продукцією так і частиною вікна, в єдиній електронній базі декларацій і паспортів продукції буде взаємопов’язана інформація про сировину, матеріали і вироби, що використовувались при виготовленні цього вікна у цілому.

Одним з ключових моментів нового CPR є наявність QR-кодів, що міститимуть інформацію про виробника, партію та час виготовлення продукції, а також можливість простежити відповідні продукти та їх компоненти та ідентифікувати виробника, відповідального за їх виробництво. Виробник має надати повну інформацію про себе та своє місцезнаходження за допомогою унікальних ідентифікаторів, таких як Глобальний номер локації (GLN), усі зацікавлені сторони можуть легко зрозуміти, хто несе відповідальність за виробництво продукції та/або її компонентів.

Простежуваність: аналіз можливості відслідковувати походження та шлях продуктів у ланцюгу постачання.

Запровадження цифрових паспортів продукції. Цифрові паспорти міститимуть дані про експлуатаційні характеристики, екологічну безпеку, а також рекомендації про монтаж/демонтаж та вуглецевий слід продукції. Цифрові паспорти повинні бути сумісні з системами будівельно-інформаційного моделювання (BIM), що сприятиме інтеграції екологічних характеристик у проєкти будівництва.

CPR рекомендує виробникам вдосконалити свою цифрову інфраструктуру та надати пріоритет управлінню даними про життєвий цикл продукції.

Такий підхід спрямований на:

покращення прозорості та простежуваності ланцюга поставок
спрощення переробки, повторного використання та кругового дизайну
забезпечення доступу в режимі реального часу до перевірених даних
підтримку інтеграції з BIM та іншими цифровими інструментами.

Виробники, які інвестують у надійні цифрові системи та консолідацію даних, зможуть ефективно управляти зобов'язаннями щодо дотримання вимог, реагувати на нові нормативні вимоги та зміцнювати свої позиції на ринку, який все більше цінує прозорість ланцюга поставок та екологічну відповідальність.

Екологічна стійкість та повторне використання: оцінка механізмів, які забезпечують повторне використання матеріалів, і їх інтеграцію в будівельний процес

Новий Регламент робить акцент на підвищенні ефективності використання природних ресурсів за допомогою повторного використання та переробки. Інформація про екологічні характеристики та життєвий цикл будпродукції, включаючи можливість повторного використання й переробки, спочатку має бути визначена в підрегламентних стандартах, а потім зазначена в декларації. Декларація має містити інформацію про можливість відновлення цілісного виробу або його компоненту та переробку/повторне використання упаковки. Нововведенням також є вимога для деяких категорій продукції наявності на ринку запасних частин. Запасні частини повинні бути доступні протягом 10 років від дати випуску останнього виробу на ринок.

Одночасно застосування BIM та інших цифрових інструментів на всіх етапах життєвого циклу будівлі чи споруди повинні сприяти можливості підтриманню експлуатаційних характеристик будівельних конструкцій та їх повторному застосуванню.

Такий механізм забезпечить довговічність продукції, сприятиме круговій філософії використання ресурсів та дизайну будівель збільшенню кількості матеріалів, що можуть бути відремонтовані або повторно використані.

Актуальні прогалини українського законодавства

Головна прогалина полягає в тому, що українське законодавство було гармонізоване з CPR/2011 і наразі не відповідає новим вимогам CPR/2024. Це означає, що існуюча база забезпечує лише часткову сумісність із європейським ринком і не враховує оновлені правила щодо прозорості, простежуваності та екологічних характеристик. У перспективі це може створювати бар’єри для доступу українських виробників до ринку ЄС.

До основних прогалин національного регулювання можна віднести наступне:

законодавство України базується на версії CPR/2011 і не враховує положень CPR/2024
відсутність між Україною та ЄС угоди про взаємовизнання результатів лабораторних випробувань і сертифікації будівельної продукції
необхідність удосконалення національної цифрової екосистеми у сфері будівництва та її інтеграція з європейською.

Стратегічні орієнтири для України у впровадженні CPR/2024

Окрім оновлення законодавства, для України критично важливо забезпечити практичне впровадження інструментів і підходів, передбачених CPR/2024. Це стосується насамперед цифровізації даних про продукцію, запровадження сучасних стандартів, удосконалення будівельних норм та підвищення компетенцій учасників ринку. Саме ці кроки визначатимуть, наскільки ефективно Україна зможе поєднати процес відбудови з поступовою модернізацією галузі.

Для цього ключовими завданнями є:

під час імплементації нового CPR у національне законодавство особливу увагу слід приділити цифровому паспорту продукції, що міститиме інформацію про експлуатаційні характеристики та відповідність, екологічні характеристики життєвого циклу продукції, вміст переробленої сировини, ремонтопридатність та можливість повторного використання
прийняття методом перекладу оновлених гармонізованих стандартів, які визначатимуть можливість чи неможливість повторного використання будівельної продукції та методи оцінки її відповідності
удосконалення будівельних норм у частині взаємозв’язку основних вимог до будівель і споруд та експлуатаційних і екологічних характеристик будівельної продукції
підготовка методичних рекомендацій і посібників для виробників, архітекторів, проєктувальників та інших зацікавлених сторін
розробка навчальних програм і проведення навчання щодо виконання нових вимог CPR/2024 та цілей зеленого переходу для виробників, архітекторів, проєктувальників та інших учасників ринку.

Висновок

Оновлення CPR стало відповіддю ЄС на потребу зробити будівельний сектор більш прозорим та екологічно відповідальним. Для України, яка вже гармонізувала своє законодавство з CPR/2011, наступний крок полягає в адаптації до CPR/2024. Це означає створення цифрового паспорта продукції з унікальними ідентифікаторами та електронною базою декларацій, обов’язкове декларування екологічних характеристик на основі оцінки життєвого циклу, інтеграцію нових гармонізованих стандартів, уточнення будівельних норм і впровадження вимог до повторного використання та ремонтопридатності матеріалів.

Своєчасна адаптація CPR/2024 є критичною для України. Вона визначить не тільки доступ виробників до ринку ЄС, але й правила, за якими відбуватиметься відбудова всередині країни. Нові правила дозволяють закласти механізми контролю за матеріальними потоками, зробити галузь більш ресурсоефективною і забезпечити довгострокову сумісність із європейським ринком. Зволікання з переходом створює ризик нетарифних торговельних бар’єрів, а також загрозу того, що масштабна відбудова відбуватиметься за застарілими стандартами.